Комендар Василь Іванович академік доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки Ужгородського національного университету, соросівський професор (1997р.), академік АНВШ, науковий керівник міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем (МНДЛОПЕ)
Народився 2 березня 1926 року в селищі Буштино що на Мараморощині (Підкарпатська Русь) Закарпатська обл. Підкарпатський русин, в 1931-1937 роках навчався в народній школі. Після закінчення 6-го класу народної школи, в 1937 р., після складання вступного іспиту, поступив на навчання в русинську реальну гімназію в м. Прага (ЧСР). Після окупації Підкарпатської Русі Угорщиною (в 1939 р.) був переведений для продовження навчання в гімназію в м. Хуст. В 1946 році, після закінчення середньої школи №2 в м. Хуст, поступив навчатись в Ужгородський державний університет на біологічний факультет і спеціалізувався на кафедрі ботаніки. В 1951 році завершив навчання в університеті, отримавши диплом спеціаліста: “Ботанік. Вчитель біології ї хімії”. В 1951 році поступив навчатись в аспірантуру у відділ “геоботаніка”. Науковим керівником теми дисертаційної роботи був чл. - кор. АН УССР, д. б н., проф. Поварніцин В. О. В 1954 році успішно захистив дисертаційну роботу на вчений ступінь кандидата біологічних наук і отримав диплом по спеціальності “геоботаніка”. В цьому ж році був прийнятий на роботу старшим викладачем кафедри морфології і систематики рослин, яка згодом була перейменована на кафедру ботаніки. В 1957 році був обраний доцентом, а в 1962 р. - зав. кафедрою морфології і систематики рослин. В 1970 році захистив дисертацію на вчений ступінь доктора біологічних наук, а в 1971 році ВАК присвоїв мені вчене звання професора. В 1978 році був обраний деканом біологічного факультету. Під час перебування на цій посаді сприяв будівництву в с. Колочава Міжгірського району біобази для проведення літніх практик студентів. У 1982 році завершився строк роботи на посаді декана і був тільки завкафедрою. Після 34 років перебування на посаді зав. кафедрою в 1996 р. був обраний професором кафедри ботаніки. В 1993 р. домігся організації при кафедрі ботаніки міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем. Після створення лабораторії ректоратом УжНУ і начальником Закарпатського обласного управління екології та природних ресурсів В. І. Комендар був призначений науковим керівником і завідувачем цієї лабораторії.
Впродовж 17 років досліджував сучасний стан і динамічні тенденції верхньої межі лісу і криволісся в Карпатах і горах-аналогах. В протилежність думці проф. П. Д. Ярошенко та інших авторів, В. І. Комендар, в своїй монографії “Форпост горних лесов” довів, що в сучасний період спостерігається тенденція до просування верхньої межі лісу вгору, причиною чого є тепличний ефект і комплекс інших факторів. Основним фактором, який сприяє зниженню верхньої межі лісу є антропогенний.
Василь Іванович Комендар, вперше в ботаніці, запровадив комплексне, монографічне вивчення раритетних видів рослин Карпат на популяційному рівні з метою виявлення їх таксономічної і популяційної структури, морфолого-географічної, екологічної і генетичної диференціації, походження і еволюції. Комплексне дослідження є новим синтетичним напрямом популяційних досліджень, об`єктом яких стала популяція як природно-історична і еволюційна одиниця, як самостійний рівень життя, що дозволяють пізнати біологію виду, шляхи їх становлення і еволюції і, на підставі цього, розробити наукові основи охорони і ефективні заходи по їх реалізації. Цей напрям вивчення видів розроблявся починаючи з 1-ої публікації В. І. Комендарем наукової статті, пов`язаної з комплексним вивченням Narcissus angustifolius Curt. в ”Ботаническом журнале”, 1964. – Т.49, №7. – С. 1024-1032. Згодом аспірантами, співробітниками Міжвідомчої лабораторії кафедри ботаніки, під науковим керівництвом В. І. Комендаря, було досліджено більше 25 раритетних видів рослин Карпат, захищено 17 кандидатських і одна докторська дисертація. На ХІ з”їзді УБТ (Харків, 25-27 вересня 2001 р.) професор Ю. А. Злобін визнав, що в Ужгороді, під керівництвом В. І. Комендаря, сформувалась самостійна наукова школа популяційної ботаніки. Кількість наукових публікацій – 503.
Помер Василь Іванович після тривалої хвороби 24 червня 2015 року в Ужгороді, де й похований.
Громадою селища в 2017 році було прийняте рішення назвати одну із вулиць на честь видатного Буштинця Василя Івановича Комендаря, шкода що не Парк адже це його свята парафія, і це я вважаю було би правильне зважене рішення, думаю Василь Іванович на таке заслужив. Але маємо що маємо.
Матеріал взятий з історичних і наукових видать, підготував Іван Бинячовський, ДАЛІ БУДЕ.
